10 вересня відзначають Всесвітній день запобігання самогубствам
11 вересня 2026
Цю дату започаткували Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародна асоціація із запобігання самогубствам (IASP), щоб привернути увагу суспільства до цієї проблеми та нагадати: суїцид можна відвернути, а підтримка може бути поруч.
🧩 Причини самогубства майже ніколи не зводяться до одного тригера (як-от розрив стосунків чи втрата роботи). Це завжди складне переплетення біологічних, психологічних, соціальних та зовнішніх факторів, які в певний момент можуть створити у людини відчуття нестерпного болю та повної безвиході.
🧠 Психічні розлади та стан здоров’я
Депресія: один із найважливіших факторів ризику. Вона може викривляти сприйняття реальності, через що людина бачить майбутнє виключно в похмурих тонах.
Інші психічні розлади: біполярний розлад, межовий розлад особистості (BPD), посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), шизофренія.
Залежності: алкогольна та наркотична залежність можуть послаблювати контроль над імпульсами та посилювати депресивні стани.
Хронічний біль або тяжкі захворювання: онкологічні та інші тяжкі захворювання, особливо ті, що супроводжуються тривалим фізичним болем або значним погіршенням якості життя.
💭 Психологічні чинники
Відчуття «тягаря»: переконання людини, що вона є тягарем для рідних і що «без неї всім буде краще».
Соціальна ізоляція: глибоке відчуття самотності, відсутність емоційного зв’язку з іншими людьми.
Висока імпульсивність: схильність діяти під впливом сильного короткочасного емоційного сплеску, не оцінюючи можливих наслідків.
Психологічна травма: пережите фізичне, сексуальне або емоційне насильство, особливо в дитинстві.
🏠 Соціально-економічні та життєві кризи
Трагічні втрати: смерть близької людини, тяжке розлучення, розрив важливих стосунків.
Фінансовий крах: раптова втрата майна, великі борги, втрата роботи чи основного джерела існування.
Вплив війни та катастроф: переживання бойових дій, вимушене переселення, втрата домівки, хронічний стрес через постійну небезпеку.
Булінг та цькування: знущання у школі, на роботі або в інтернеті (кібербулінг).
⚠️ Зовнішні фактори та доступ до засобів
Наявність легкого доступу до зброї, сильнодіючих медикаментів чи інших небезпечних засобів може підвищувати ризик смертельних наслідків у кризовій ситуації.
📰 Ефект Вертера (імітаційні суїциди): висвітлення самогубства відомої особистості у ЗМІ без дотримання етичних норм може підвищувати ризик наслідування серед уразливих людей.
❤️ Важливо пам’ятати: людина у кризовому стані може прагнути не смерті як такої, а припинення болю, який вона більше не в змозі витримувати самотужки. Саме тому своєчасна підтримка та професійна допомога можуть мати вирішальне значення.
🔎 Як розпізнати, що людині потрібна допомога:
Розмови про безвихідь: людина прямо або опосередковано каже: «Краще б мене не було», «Я більше не можу», «Без мене всім буде краще».
Різка зміна поведінки: самоізоляція, відмова від спілкування з близькими, втрата інтересу до улюблених справ.
«Наведення порядку»: людина раптово починає віддавати цінні речі, складати заповіт або прощатися з близькими.
Різкі зміни настрою: глибока пригніченість, яка раптово змінюється незвичною спокійністю або піднесенням. Така зміна сама по собі не означає, що людина прийняла рішення, але потребує уваги, особливо якщо одночасно з’явилися інші тривожні ознаки.
🤝 Як підтримати людину у кризовому стані:
Вислухайте без осуду та непотрібних порад. Не знецінюйте її почуття фразами на кшталт «усе буде добре» чи «ти перебільшуєш».
Запитайте прямо: «Чи думаєш ти про те, щоб заподіяти собі шкоду?» Пряме запитання не підштовхує людину до таких дій, а може допомогти їй відчути, що її біль помітили та готові вислухати.
Не залишайте людину наодинці. Якщо існує безпосередня загроза життю, залишайтеся поруч і допоможіть якнайшвидше зв’язатися з фахівцями або екстреною допомогою.
Допоможіть знайти кваліфіковану допомогу. Якщо людина готова звернутися по допомогу, підтримайте її в пошуку фахівця та, за потреби, допоможіть організувати звернення.
💙 Іноді найважливіше — просто бути поруч, вислухати та не залишити людину саму зі своїм болем.