Гарячка Західного Нілу: коли маленький укус може становити серйозну загрозу

Літо та початок осені — період активності комарів, а отже, і час підвищеного ризику інфікування гарячкою Західного Нілу. Знання шляхів передачі, основних симптомів та простих правил профілактики допомагає зменшити ризик захворювання та вчасно звернутися по медичну допомогу.
Гарячка Західного Нілу — це гостра вірусна хвороба, що передається через укуси інфікованих комарів, а також іксодових та аргасових кліщів. Основним резервуаром інфекції в природі є перелітні птахи. Близько 80% людей переносять її безсимптомно, проте в інших випадках вона викликає грипоподібні симптоми або тяжкі ураження нервової системи.
🌍 Вірус був відкритий у 1939 році. Найсерйозніший спалах цієї хвороби в Європі стався в 1996–1997 роках у Румунії, коли захворіли близько 5 тис. людей. У 1999 році цей вірус був завезений у Нью-Йорк і поширився на континентальну територію. У 2018 році випадки захворювання спостерігалися в багатьох країнах Європи, найсильніше постраждали такі країни, як Сербія, Італія, Греція, Угорщина і Румунія, було зафіксовано 710 випадків захворювання на гарячку Західного Нілу серед людей, у сусідніх країнах ще було зафіксовано 265 випадків, 63 людини померли, що становить 6,5% летальності. На сьогоднішній день хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Середземномор’я. Окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії, зафіксовані випадки в Росії та Україні.
🦠 Інфікована людина не заразна. На сьогоднішній день немає випадків передачі цього вірусу від людини до людини. Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він у них нетривало.
🪰 Переносники захворювання — численні види комарів, іксодові та аргасові кліщі, які інфікуються під час харчування кров’ю інфікованих птахів. Під час укусів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби.
Симптоми та перебіг хвороби:
😶 Безсимптомний перебіг: 80% заражених не відчувають жодних ознак нездужання.
🌡️ Легкі ознаки: температура 38–39°C (іноді до 40°C), сильний головний біль, слабкість, біль у м’язах і суглобах.
⚠️ Тяжкі ускладнення: у невеликої частки хворих розвивається менінгіт або енцефаліт (запалення мозку).
☀️ Сезонність: ризик вищий улітку та восени, коли комарі найбільш активні.
🔬 Лабораторна діагностика гарячки Західного Нілу включає поєднання ПЛР-тестування (виявлення РНК вірусу в перші дні хвороби) та серологічних методів (виявлення антитіл IgM та IgG методом ІФА після першого тижня), а також загальний аналіз крові, де часто спостерігається лейкопенія та тромбоцитопенія.
Профілактика та захист
🦟 Репеленти: використовуйте спеціальні засоби проти комарів.
👕 Одяг: одягайте речі з довгими рукавами та штани під час прогулянок на природі.
🏠 Захист житла: встановлюйте москітні сітки на вікна та користуйтеся фумігаторами.
💉 Вакцина: специфічної вакцини для людей наразі немає.
Пам’ятайте
🛡️ Захист від укусів комарів — найпростіший спосіб знизити ризик зараження гарячкою Західного Нілу. Подбайте про захист себе та своїх близьких, особливо під час перебування на природі у період найбільшої активності комах.