Профілактика теніїдозів: Як захиститися від бичачого та свинячого ціп’яків?

У нашій області нещодавно зареєстровано випадок такого паразитарного захворювання, як теніаринхоз, збудником якого є Taenia saginata (бичачий ціп’як).  Дуже подібним до теніаринхозу є також теніоз, який виникає внаслідок паразитування в людському організмі  свинячого ціп’яка (Taenia solium). Обидва захворювання відноситься до групи цестодозів (стрічкових) гельмінтозів, а збудники їх (ціп’яки) можуть рости в кишечнику людини роками, досягаючи довжини від 2 до 12 метрів, виснажуючи організм та отруюючи його продуктами своєї життєдіяльності.

          Збудник теніаринхозу – бичачий ціп’як-гельмінт, який складається із головки (сколекса) із 4-ма присосками і тіла, яке формується із 1000-2500 члеників, у яких містяться сотні мільйонів онкосфер (яєць).  Потрапляючи. переважно із фекаліями хворої людини у навколишнє середовище, членики бичачого ціп’яка можуть проковтуватися травоїдними тваринами, після чого онкосфери із током крові потрапляють у смугасті м’язи тварини, де через 2-3 місяці перетворюються у цистицерки (фіни). Якщо людина вживає у їжу таку недостатньо термічно приготовану яловичину або сирий фарш, то фіни потрапляють у її організм і через 2-3 місяці виростають у дорослого гельмінта, який локалізується у тонкому кишківнику людини і щоденно активно виділяє у довкілля до 10 члеників із інвазійними (дозрілими ) яйцями.

           Збудник теніозу – свинячий ціп’як, яким людина заражається, вживаючи сиру чи напівсиру свинину. Голова гельмінта має 4 присоски і хоботок, на якому знаходяться  22-32 гачків, якими гельмінт прикріпляється до слизової оболонки тонкої кишки, а тіло складається із 800-1000 члеників. Зрілі членики  не мають активної рухливості, як у бичачого ціп’яка і містять до 50 000 яєць. Людина заражається, споживаючи інвазовану личинками (фінами) свинину, рідше-м’ясо диких кабанів. Зараження відбувається при вживанні недостатньо просмаженого шашлику, в’яленого, копченого або сирого м’яса (фаршу), що містять фіни (личинки паразита, схожі на маленькі білі горошини).

Обидва паразити живуть у тонкому кишечнику, подразнюючи його стінку та поглинаючи поживні речовини. Хворий відчуває:

• Розлади апетиту:Він може як раптово зникати, так і перетворюватися на «вовчий голод» (людина їсть багато, але не наїдається).
• Дискомфорт у животі:Ниючий біль без чіткої локалізації, здуття, відчуття «переливання» або ворушіння.
• Нудота:Особливо вранці або при вигляді певних продуктів.
• Слабкість та дратівливість:Паразити виділяють токсини, які впливають на нервову систему, спричиняючи швидку втомлюваність та порушення сну.
• Наявність  у калі або на білизні білі плоскі об’єкти (схожі на локшину)., що, у випадку паразитування свинячого ціп’яка, здатні  рухатися .

Найбільш специфічним і неприємним симптомом при теніаринхозі є здатність  кінцевих члеників гельмінта активно рухатися,  самостійно виповзаючи через анус поза актом дефекації. Це часто супроводжується відчуттям свербежу або повзання на шкірі стегон чи в білизні. Також  можлива втрата ваги хворого, оскільки дорослий паразит, сягаючи довжини 10-12 метрів, споживає величезну кількість ресурсів дитини чи дорослого.

Сегменти свинячого ціп’яка не виповзають активно і виходять лише пасивно з калом. Але він значно підступніший через ризик цистицеркозу. На відміну від бичачого, свинячий ціп’як  небезпечний для людини  не лише самим паразитом у кишечнику, але і його личинками. Якщо вони потраплять до рота (через брудні руки або зворотню перистальтику при вже наявному теніозі, личинки можуть розсіюватися по всьому тілу, викликаючи таке дуже небезпечне захворювання, як  цистицеркоз.

Найважчими формами цистицеркозу можуть бути нейроцистицеркоз, коли вражається мозок. Тоді людину турбують  сильні головні болі, судоми (схожі на епілепсію), запаморочення, порушення мовлення.  При очному  цистицеркозі турбує різке погіршення зору, відчуття тиску в очах.

Як запобігти цим небезпечним захворюванням?

Щоб не захворіти на теніідози, слід дотримуватися  правил особистої гігієни, зокрема, ретельно мити руки після контакту із сирою яловичиною чи свининою, проводити достатню термічну обробку м’ясних страв, не купувати м’ясо та м’ясні продукти у місцях стихійної торгівлі, яке не проходить ветеринарно-санітарну експертизу, а також не пробувати чи поїдати сирий фарш, уникати страв із сирого м’яса (тартар, карпаччо).  Дуже важливою  є також охорона ґрунту, пасовищ для тварин від забруднення фекаліями, гігієнічне утримання тварин та санітарно-ветеринарний контроль.

При появі симптомів захворювання необхідно вчасно звернутися до лікаря та, після проведеного лабораторного дослідження, отримати відповідне лікування. Не варто займатися самолікуванням, оскільки неправильно підібраний препарат при теніозі може спровокувати блювоту і яйця паразита з кишечника можуть потрапити у шлунок, що призведе до масивного зараження личинками гельмінта і цистицеркозу.

               Фахівці паразитологічного профілю нашої установи готові провести якісну лабораторну діагностику та консультування з питань виявлення теніідозів та інших паразитарних хвороб.

Бережіть себе та будьте здоровими!